- висмикнути
- [ви/смиекнутие]
-ну, -неиш; нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
висмикнути
Смотреть что такое "висмикнути" в других словарях:
висмикнути — див. висмикати … Український тлумачний словник
висмикнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
висмикнутий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикнути. || ви/смикнуто, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
рвонути — і рідше ірвону/ти, ну/, не/ш, док., однокр. 1) перех. Порушуючи цілісність чого небудь, одним рухом рвучко розділити, розірвати його на частини. || Вкусити, гризонути. || Різко, гучно пролунати. 2) перех. і без додатка. Рвучко, з силою смикнути,… … Український тлумачний словник
виривати — I = вирвати (смикаючи, витягати, виймати що н. звідкись, із чогось), рвати, висмикувати, висмикати, висмикати, висмикнути, видирати, видерти, видрати, вискубувати, вискубати, вискубти, вишарпувати, вишарпнути; випручувати, випручати, випручати… … Словник синонімів української мови
вимикати — дієслово доконаного виду висмикнути діал. вимикати дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
